гобелен
ГОБЕЛЕ́Н, а, ч.
Килим із художньо витканою картиною, зображенням.
Кістлявий ніс його [короля] різко вирізьблюється на тлі похмурих гобеленів (З. Тулуб);
– Що ото таке? Лукина звела очі. – Рядно... заткане квітами і звірами .. Пан засміявся. – Молодець. Гобелен називається. Вісім років його ткали (Ю. Мушкетик);
Гобелен відрізняється від гладкого килима наявністю ланцюжків, що звисають на зворотній стороні тканини в місцях стику фарб (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Острів простелився на морі, як старий гобелен (М. Коцюбинський);
// Килим із вишитою картиною.
Полтавчанки і киянки вишивають гобелен (М. Рильський);
// Цупка декоративна тканина з тканим візерунком.
Гобелен широко використовують як елітну оббивну тканину для меблів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гобелен — гобеле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гобелен — -а, ч. Килим із художньо витканою картиною, зображенням. || Декоративна тканина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гобелен — гобеле́н (франц. gobelin) 1. Тканий килим-картина або декоративна художня тканина ручної роботи. 2. Шпалера, килим, декоративна тканина, виготовлена машинним способом. Від прізвища французького ремісника Ж. Гобелена. Словник іншомовних слів Мельничука
- гобелен — Декоративна тканина, шпалера, килим; назва походить від прізвища франц. родини ткачів і фарбувальників середини XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія
- гобелен — ГОБЕЛЕ́Н, а, ч. Килим з художньо витканою картиною, зображенням. За проектом випускника Львівського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва.. був виготовлений гобелен, присвячений 300-річчю возз’єднання України з Росією (Матеріали з етногр. Словник української мови в 11 томах
- гобелен — (фр.) Виконаний вручну художній килим французького походження із зображеннями, подібний шпалері. Вироблявся з сер. XVII ст. тільки на фабриці братів Гобелен у передмісті Парижа, звідсіля й назва. Архітектура і монументальне мистецтво