гонокок
гоноко́к
(від грец. γόνος – сім’я і коки)
мікроб, що викликає гонорею; належить до групи коків (кулястих бактерій). Паразит людини.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гонокок — гоноко́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гонокок — -а, ч. Мікроб, збудник гонореї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гонокок — ГОНОКО́К, а, ч. Мікроб – збудник гонореї. У роботі представлено методику мікробіологічної діагностики патогенних коків (стафілококів, стрептококів, менінгококів, гонококів), кишкових інфекцій і захворювань... Словник української мови у 20 томах
- гонокок — Гоноко́к, -ка, -кові; -ко́ки, -ків (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гонокок — ГОНОКО́К, а, ч. Мікроб, збудник гонореї. Словник української мови в 11 томах