гонокок

гоноко́к

(від грец. γόνος – сім’я і коки)

мікроб, що викликає гонорею; належить до групи коків (кулястих бактерій). Паразит людини.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонокок — гоноко́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гонокок — -а, ч. Мікроб, збудник гонореї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гонокок — ГОНОКО́К, а, ч. Мікроб – збудник гонореї. У роботі представлено методику мікробіологічної діагностики патогенних коків (стафілококів, стрептококів, менінгококів, гонококів), кишкових інфекцій і захворювань... Словник української мови у 20 томах
  4. гонокок — Гоноко́к, -ка, -кові; -ко́ки, -ків (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гонокок — ГОНОКО́К, а, ч. Мікроб, збудник гонореї. Словник української мови в 11 томах