гравірування

гравірува́ння

(від франц. graver – вирізати, висікати)

1. Виготовлення друкованої форми на металі, камені, деревині, лінолеумі, пластмасах.

2. Коректування (виправлення) цинкографських кліше; виконують вручну граверним інструментом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гравірування — гравірува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гравірування — -я, с. 1》 Дія за знач. гравірувати. 2》 Те, що є результатом цієї дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гравірування — ГРАВІРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. гравірува́ти. – Зустріньтесь із Йорданом, – промовив граф, прощаючись. – Він допоможе швидше оволодіти технікою гравірування (Василь Шевчук); Знаменним є саме звернення... Словник української мови у 20 томах
  4. гравірування — ГРАВІРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. гравірува́ти. Знаменним є саме звернення Шевченка до гравірування, до виготовлення офортів, з яких друкувалися відбитки — естампи (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 140). 2. Те, що є результатом цієї дії. Словник української мови в 11 томах