гравірування
ГРАВІРУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. гравірува́ти.
– Зустріньтесь із Йорданом, – промовив граф, прощаючись. – Він допоможе швидше оволодіти технікою гравірування (Василь Шевчук);
Знаменним є саме звернення Т. Шевченка до гравірування, до виготовлення офортів, з яких друкувалися відбитки – естампи (з наук. літ.).
2. Мистецький твір, оздоба, що є результатом цієї дії.
Майже завжди полив'яний посуд прикрашався гравіруванням (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гравірування — гравірува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гравірування — -я, с. 1》 Дія за знач. гравірувати. 2》 Те, що є результатом цієї дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гравірування — гравірува́ння (від франц. graver – вирізати, висікати) 1. Виготовлення друкованої форми на металі, камені, деревині, лінолеумі, пластмасах. 2. Коректування (виправлення) цинкографських кліше; виконують вручну граверним інструментом. Словник іншомовних слів Мельничука
- гравірування — ГРАВІРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. гравірува́ти. Знаменним є саме звернення Шевченка до гравірування, до виготовлення офортів, з яких друкувалися відбитки — естампи (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 140). 2. Те, що є результатом цієї дії. Словник української мови в 11 томах