гратуар
гратуа́р
(франц. grattoir, від gratter – скребти, скоблити)
сталевий інструмент у вигляді короткою (серцеподібної форми) клинка на ручці. Під час гравірування на металі застосовують як скребок, в живопису – для зняття нерівностей фарбового шару.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гратуар — -а, ч. Сталевий серцеподібний шкребок для вирівнювання дошки у гравюрі на металі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гратуар — ГРАТУА́Р, а, ч. Сталевий скребок серцеподібної форми з гострими краями. Гратуар застосовують для вирівнювання поверхні (на металі, гіпсі), зняття нерівностей фарбового шару (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах