гратуар

гратуа́р

(франц. grattoir, від gratter – скребти, скоблити)

сталевий інструмент у вигляді короткою (серцеподібної форми) клинка на ручці. Під час гравірування на металі застосовують як скребок, в живопису – для зняття нерівностей фарбового шару.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гратуар — -а, ч. Сталевий серцеподібний шкребок для вирівнювання дошки у гравюрі на металі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гратуар — ГРАТУА́Р, а, ч. Сталевий скребок серцеподібної форми з гострими краями. Гратуар застосовують для вирівнювання поверхні (на металі, гіпсі), зняття нерівностей фарбового шару (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах