гратуар
ГРАТУА́Р, а, ч.
Сталевий скребок серцеподібної форми з гострими краями.
Гратуар застосовують для вирівнювання поверхні (на металі, гіпсі), зняття нерівностей фарбового шару (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гратуар — -а, ч. Сталевий серцеподібний шкребок для вирівнювання дошки у гравюрі на металі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гратуар — гратуа́р (франц. grattoir, від gratter – скребти, скоблити) сталевий інструмент у вигляді короткою (серцеподібної форми) клинка на ручці. Під час гравірування на металі застосовують як скребок, в живопису – для зняття нерівностей фарбового шару. Словник іншомовних слів Мельничука