гратися

ГРА́ТИСЯ, гра́юся, гра́єшся, недок.

1. чим, з ким – чим і без дод. Проводити час, забавляючись, розважаючись.

– Побачила й батьківське подвір'я, і ту вербу кучеряву, гіллясту, що малою ще дівчинкою під нею гралась (Марко Вовчок);

Діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами (Т. Шевченко);

Діти, хлопчик і дівчинка, грались з кицькою (М. Шеремет);

* Образно. Вітер шарудів і грався довгими вусами колосків (В. Собко);

* У порівн. Десь далеко замиготіла блискавка, бліда, дрібненька, неначе хтось грався, перекидаючись по небі золотими м'ячиками (І. Нечуй-Левицький);

// ким і без дод. Легковажно ставитися до кого-небудь.

Не любить він її, а тільки грається нею та говорить їй при зустрічах нещирі слова про свою любов (А. Шиян);

– Що ж, любить він тебе, чи так... грається? – Не знаю (Григорій Тютюнник).

2. у що, рідше у чого, чим, з чим. Те саме, що гра́ти 3, 5.

Попід тинами грались дівчатка у посмітюхи (М. Коцюбинський);

Худоба паслась, а ми грались у м'яча (І. Цюпа);

Матюха знічев'я грався наганом: крутне барабан, – а воно задеренчить (А. Головко);

– Навіщо він бреше?.. – тоскно подумав Іван.. – Навіщо грається в заклопотаність, коли насправді всенькі дні блукає по райкомівських кабінетах або анекдотить у редакції (В. Дрозд);

Вона [Катерина II] .. гралася в освічений абсолютизм (Л. Первомайський).

3. рідко. Робити швидкі, різного напрямку рухи (про комах, птахів, риб).

В тіні їх [дубів] гущавини гралися мільйони дрібнюсіньких комариків (І. Франко);

Плиснуть по водиці, Граючись, рибки (П. Грабовський).

4. Пас. до гра́ти 1, 8.

Після сієї пісні співалося ще багато всяких, танцювалося того й сього, гралося на різних струментах (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

Гра́ти (гра́тися) в кре́м'яхи (в кре́м'яшки) див. гра́ти;

Гра́ти (гра́тися, гуля́ти) в сніжки́ див. гра́ти;

(1) Гра́тися (гра́ти) в кота́ й ми́шку (ми́шки) (в кота́-ми́шку (-ми́шки)) <�Гра́тися (гра́ти) в кота́, в ми́шку (ми́шки)>:

а) гратися в гру, під час якої гравці, тримаючись за руки, повинні утворити коло й перешкоджати одному з них (“котові”) спіймати іншого (“мишку”).

Паничі почали вже скакати в довгої лози.., а потім стали з паннами грати в кота, в мишки (І. Нечуй-Левицький);

б) (перен.) бути з ким-небудь нещирим, хитрувати, лицемірити, приховуючи свої наміри.

– І що ми вигадаємо? І далі гратимемося в кота-мишки? Адже коли-небудь змушені будемо розрубати цей гордіїв вузол! (В. Малик);

– Не придурюйся, Остапе, ми з тобою люди дорослі і не годиться нам гратися в кота і мишку (М. Ю. Тарновський);

(2) Гра́тися напере́ваги (навпере́ваги) – змагатися з ким-небудь, щоб здобути перемогу в чому-небудь.

Створювалося враження, що промовці граються напереваги (з газ.);

(3) Гра́тися (рідше гра́ти, ба́витися і т. ін.) в пі́жмурки (у жму́рки):

а) грати в гру, в якій один з учасників із зав'язаними очима ловить або шукає інших.

Пам'ятаю: завжди курява в класі, гамір, темрява така, що діти порозлазяться по вікнах, а маленькі граються в жмурки (С. Васильченко);

б) діяти нечесно, обдурювати кого-небудь, приховуючи щось.

Його [єфрейтора] погляд наче говорив: якщо язик збреше, то очі скажуть правду. Машкарук і не збирався грати в піжмурки (В. Поліщук);

– Його вигляд, м'яко висловлюючись, не загрозливий. .. ми даремно граємося в піжмурки (О. Донченко);

– Давайте покинемо бавитися в піжмурки. Так буде краще. А щиру відповідь ви дістали раніш (Ю. Шовкопляс);

– Все! – тихо каже Зеленцов. – Тепер вам, полковнику, нічого гратися в жмурки. Ви, надіюсь, розкажете про все, що нас буде цікавити (В. Кучер);

– Ми йдемо до ворога, а з ворогом у піжмурки гратися нічого (Григорій Тютюнник).

◇ Гра́ти (гра́тися) в ляльки́ (в бирю́льки) див. гра́ти;

Гра́ти (гра́тися) в мовча́нку див. гра́ти;

(4) Гра́тися (гуля́ти, би́тися) навби́тки, діал. – випробовувати міцність крашанок у великодні свята.

Хлопці навбитки б'ються червоними яйцями (Г. Квітка-Основ'яненко);

Діти .. грались навбитки крашанками (І. Нечуй-Левицький);

(5) Гра́тися (рідше гра́ти, ба́витися і т. ін.) з вогне́м – поводитися необережно, займатися чим-небудь небезпечним, не думаючи про наслідки; ризикувати.

Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав (В. Сосюра);

– Не грай, Оксано, з вогнем, бо ти, здається, й досі не знаєш, що таке життя (М. Стельмах);

– Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір'я? Бавишся, Марійко, з вогнем (А. Хорунжий);

– Ой, хлопче, хлопче, – довірливо каже Роман, – не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар);

Пам'ять коротка у ворогів, грають з вогнем... (І. Цюпа);

Чим чорти́ не гра́ються див. чорт.