грати

ГРА́ТИ, гра́ю, гра́єш, недок.

1. що, на чому, рідше на що і без прям. дод. Виконувати що-небудь на музичному інструменті (про людину).

У неділю на селі, У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Т. Шевченко);

Вона почала грати Бетховена “Місячну сонату” (О. Кобилянська);

Ми стояли в загальній залі, де грав на скрипку циган (М. Хвильовий);

Удень він спав, вночі йшов до Жигайлової пивниці грати на гітарі (А. Шиян);

* Образно. Вітер на сопілку грає (В. Сосюра);

// Виконувати або відтворювати який-небудь музичний твір (про музичний інструмент, магнітофон і т. ін.).

В залі ще грав оркестр, лунали пісні (В. Кучер);

У Вольдемаровій кімнаті то тихо, то голосно грає радіола (З. Мороз);

* У порівн. Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (І. Нечуй-Левицький);

// перен., на чому. Впливаючи на чиї-небудь почуття, інстинкти і т. ін., домагатися свого.

Загатний мав справжній талант відкривати в ближніх їхні дошкульні місця. Ще й грати на них, ніби на струнах (В. Дрозд);

Влада й опозиція грають на емоціях і людських слабкостях (із журн.).

2. з ким – чим, розм. Те саме, що гра́тися 1.

З подругами ніколи не грала [Маруся] і .. до них і не виходила (Г. Квітка-Основ'яненко);

А вона, моя голубка, Нічого не знає. Мов кошеня на припічку З старим котом грає... (Т. Шевченко);

Вода не прощає витівок. З нею, як і з вогнем, не грають, не жартують (із журн.).

3. у що, рідше у чого і без дод. Брати участь у якій-небудь грі.

Я бачила, як він годинами стояв оддалік і дивився смутним і добрим поглядом на дітей, що грали в крокет (Леся Українка);

Малий зріст був найуразливішим місцем у Ігоря насамперед тому, що через це його неохоче приймали грати в футбол (І. Багмут);

Взяла [царська дочка] карти й почала грати (А. Калин);

* Образно. – Великі ідеї – це козирі, якими грає історія (В. Підмогильний).

4. перен. Перебувати в постійному русі (про комах, птахів, риб).

В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (М. Коцюбинський);

На воді то там, то тут розходились кола – грала риба (І. Білик);

// Бути неспокійним, активно проявлятися; бурхати (про сили природи).

Грає хвиля по Дунаю В берегах широких (П. Грабовський);

В темний вечір сиджу я в хатині, Буря грає на Чорному морі... (Леся Українка);

// Діяти енергійно, посилено.

“Катюші” безперервно грали ліворуч і праворуч, десятки батарей били одночасно (О. Гончар).

5. чим. Поводитися з яким-небудь предметом як з іграшкою; забавлятися.

Молодий граф грав тростинкою (М. Хвильовий);

На палицю він уже не спирався, а грав нею, як оголеною шаблею (П. Панч);

// у що, перен. Займатися чимось несерйозно; прикидатися зайнятим чим-небудь.

Ціни на нафту можуть коливатися, поки США та Іран грають у політику балансування на межі війни (із журн.).

6. перен. Іскритися, пінитися, шумувати (про вино, шипучі напої і т. ін.).

Нехай буде наверху піна, але під нею мусить в келиху грати чисте вино (М. Коцюбинський);

Сулія, в якій грала бражка, справді була порожня (В. Дрозд).

7. на чому, у чому, чим і без дод., перен. Блищати, відбиваючись у чому-небудь, від чогось (про промені сонця, світла і т. ін.).

Промінь місячний гра [грає] на видочку... (Леся Українка);

Сонце грало на квадратиках перламутру (Н. Рибак);

Сонце грає у хвилях, прокладає золоту доріжку (Ю. Збанацький);

// Мерехтіти, миготіти (про світло, яке то посилюється, то послаблюється).

По другий бік Росі грала зірка рожевим промінням (І. Нечуй-Левицький);

// Яскраво блищати, виражаючи радість, захоплення і т. ін. (про очі).

Очі у Параски, як зорі, грали, лице пашіло радістю (Панас Мирний);

Очі Насті збуджено блищать, грають Савці назустріч (О. Гончар);

// Яскраво виділятися, вирізнятися на чому-небудь.

У неї завжди грав рум'янець на милому, чистому обличчі (В. Минко);

// Переливатися різними кольорами.

Невеличкі сережки грали дорогими камінцями (Панас Мирний);

Горить і грає на жупані коштовна зброя козака... (В. Сосюра);

// Перебувати в русі, з'являтися й зникати.

Вона граціозно схиляє своє кругленьке, свіже личко, .. усміх грає на рожевих вустах (Леся Українка);

Коні напинають блискучі шиї, м'язи так і грають на їх грудях (І. Цюпа).

8. Виступати на сцені зі спектаклями.

Учора трупа Саксаганського покінчила грати у нас і поїхала в Харків (Панас Мирний);

// кого, що. Виконувати яку-небудь роль.

Галя, що мала грати куму, вийшла на авансцену (С. Васильченко);

Сам Марко Лукич [Кропивницький] грав Івана Карася невимушено, ніби жартуючи (з мемуарної літ.).

9. перен. Брати участь у певних економічних, політичних і т. ін. відносинах.

Люди, які дійсно можуть позбавити Україну сліпоти, на жаль або на щастя, не грають на політичній арені. Це ті, хто усе життя, день за днем, своєю щоденною діяльністю зміцнювали свій авторитет (з публіц. літ.).

(1) Гра́ти (виграва́ти, горі́ти, ся́яти і т. ін.) перели́вами – відсвічувати різними кольорами, відтінками.

– Новенький... Чи бач, як виграє переливами. Мені б такий червінчик (А. Шиян);

Розбуджують уяву хлопцiв цi палаючi простори заходу, коли сонце, сiдаючи, вже купається в багряних туманах, .. а вся височiнь неба грає переливами найтонших барв (О. Гончар);

(2) Гра́ти (виступа́ти) на сце́ні – брати участь у виставах, бути актором.

– Другого дня мені трапилось грати на сцені (Леся Українка);

Поет почервонів. – Причому тут я? Та й я ж ніколи не виступав на сцені (Леся Українка);

– Невже всі артисти – учні вашої колегії, отче?.. – Атож! І коли б ти вчився в колегіумі, ти теж грав би на сцені (З. Тулуб);

(3) Гра́ти в па́наса <�Ганя́ти пана́са> – брати участь у грі, в якій хто-небудь один із зав'язаними очима ловить інших.

Собі очиці зав'язала [Дидона] І у панаса грати стала, Енея б тілько уловить (І. Котляревський);

Сподіваючись чогось дуже для себе приємного, школярі були тепер у надзвичайно жвавому настрої: вони боролися, бурушкались, ганяли панаса (С. Васильченко);

(4) Гра́ти (перелива́тися) всіма́ кольора́ми (ба́рвами) весе́лки (ра́йдуги) – різнокольорово сяяти, відсвічувати.

На столах грав усіма барвами веселки кришталь (П. Панч);

(5) Гра́ти в чоти́ри руки́ – грати удвох на одному музичному інструменті (на роялі, піаніно).

Вони грали увертюру з “Норми” в чотири руки; грали вправно, старанно, дотримували такту (Леся Українка);

В іншій квартирі нас зустріла музика. Павло Бєляєв та його дочка Ірина в чотири руки грали Бетховена (з мемуарної літ.);

(6) Гра́ти (гра́тися) в кре́м'яхи (в кре́м'яшки) – гратися п'ятьма камінцями так, щоб, підкинувши один із них, устигнути захопити в жменю решту (по черзі або разом) і зловити підкинутий.

Захар грається в крем'яхи з дітьми і все обдурює їх (Грицько Григоренко);

До обід пасла [Оксана] з іншими дівчатами вкупі. Грали у крем'яшки, вишивали (А. Головко);

(7) Гра́ти (гра́тися, гуля́ти) в сніжки́ – брати участь у грі, при якій намагаються закидати один одного грудками, зліпленими із снігу.

Осторонь хлопчики із сміхом та вереском гралися в сніжки або будували фортецю з снігу (З. Тулуб);

З школи плем'я іде молоде, В сніжки грають веселі хлоп'ята... (І. Нехода);

Він катався з хлопцями на санках, гуляв у сніжки (О. Іваненко);

(8) Гра́ти / погра́ти коне́м (на коні́) – гарцювати на коні.

За річкою, за Дунаєм Козаченько конем грає (з народної пісні);

Вже виправа козацька рушила з міста за Остапом, граючи кіньми, виблискуючи зброєю (Марко Вовчок);

Найстарший та й розбійничок На воронім коні грає (М. Коцюбинський);

– Я вам казав, що пограю сьогодні конем по полю (П. Куліш);

(9) Гра́ти (співа́ти, приспі́вувати і т. ін.) до та́нцю (до та́нців) – виконувати танцювальну мелодію на музичному інструменті або наспівувати її.

[Гарасим:] Та ну її [пісню] к бісу, це нудна! Співай до танців (Панас Мирний);

Музики грають до танців. Бояри й дружки танцюють. Свашки приспівують до танців (І. Нечуй-Левицький);

Гра́тися (гра́ти) в кота́ й ми́шку (ми́шки) (в кота́-ми́шку (-ми́шки)) <�Гра́тися (гра́ти) в кота́, в ми́шку (ми́шки)> див. гра́тися;

Гра́тися (рідше гра́ти, ба́витися і т. ін.) в пі́жмурки (у жму́рки) див. гра́тися;

Справля́ти (гра́ти, гуля́ти і т. ін.) / спра́вити (зігра́ти, згуля́ти) весі́лля див. справля́ти.

◇ Бі́сики гра́ють (стриба́ють, рідше іскря́ться і т. ін.) в оча́х див. бі́сик;

Ві́тер у голові́ [гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т. ін.)] <�Ві́тру [в голові́] бага́то> див. ві́тер;

(10) Гра́ти би́тим ко́зирем – діяти з цілковитою поразкою.

Слідчий буде грати битим козирем (І. Багряний);

(11) Гра́ти (вести́) пе́ршу скри́пку в чому і без дод., рідше де – бути головним у якій-небудь справі.

За плечима багато років великої і високо оціненої народом спільної роботи. Правда, першу скрипку завжди грав Коваль (В. Собко);

– Марисі все ж випадає вести першу скрипку, так велить їй діяльне й бурхливе “начало її вдачі” (О. Гончар);

У розвитку економічного мислення трудівників першу скрипку повинен грати інженерний корпус, який тримає екзамен на професійну компетентність (із журн.);

І в нинішньому році механізатори, як то кажуть, гратимуть першу скрипку у вирощуванні зернових (з газ.);

(12) Гра́ти (виграва́ти) / загра́ти очи́ма до кого і без дод.:

а) (рідко для кого) грайливо поглядати на кого-небудь; кокетуючи прагнути звернути на себе увагу, викликати до себе інтерес.

Грав [Йон] до неї очима та міцно тримав за руку (М. Коцюбинський);

– А то що буде? – виграє очима Северин (Григорій Тютюнник);

Віталикові, здається, не до сміху, бо Тоня все ще літає у вальсі.., грає очима до партнера, пускає бісики (О. Гончар);

Як не грала очима [Настя], а він оминав її хату (Ю. Мушкетик);

Приклавши руку до грудей, зітхнула [Зінька] для Івана і заграла очима для Данила (М. Стельмах);

б) виявляти веселий, грайливий настрій поглядом.

– Хай дивиться – не поживиться! – каже Марина, граючи веселими очима (Панас Мирний);

Стояла Мотря й, граючи очима, ласкаво всміхалася (В. Винниченко);

– Іч, яка ти сьогодні! – Яка? – радіє, грає очима і соромиться дівчина (М. Стельмах);

(13) Гра́ти в одні́й кома́нді – займатися спільною справою.

– Отже я переходжу, Вікторе Григоровичу, в інтелігенти – в одній команді гратимемо (В. Коротич);

(14) Гра́ти в (на) одну́ ду́дку з ким і без дод. – діяти однаково з кимось; бути заодно або однаковими.

Однаково з нас драли, бо в одну дудку грали (прислів'я);

– Той старий за столом в одну дудку грає з брехунцем і нашими панами (Г. Коцюба);

– Чому все звалюєте на Сторожука? .. Ви, бестії, в одну дудку граєте!.. (П. Колесник);

– А коли хочеш знати, Кіндрате, то він з Герасимом в одну дудку грає (А. Іщук);

Він або нічого не бачить, або ж на одну дудку з тими байстрюками грає (М. Ю. Тарновський);

(15) Гра́ти (гра́тися) в ляльки́ (в бирю́льки) з ким і без дод. – діяти несерйозно, бути нещирим з ким-небудь і т. ін.

Мені здалось, що редакція грає в ляльки з народом... (Леся Українка);

Парфутін підійшов і голосом, повним сарказму й обурення, сказав: – Так що це ви, шановний, надумали з нами в бирюльки грати?! (Б. Антоненко-Давидович);

[Кравцов:] Вiйна, а вони в ляльки граються. Тиловики! (О. Коломієць);

(16) Гра́ти (гра́тися) в мовча́нку з ким і без дод. – ухилятися від розмови, виступу і т. ін.; відмовчуватися, не розмовляти.

[Ярина:] Я собі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку (Леся Українка);

Грати в мовчанку з Кроквою після його галасу на зоринах було значно важче, ніж під час короткочасних зустрічей із Сохацьким (Л. Дмитерко);

– Я лікар. А гратись у мовчанку нема часу (Л. Дмитерко);

(17) Гра́ти / зігра́ти ду́рня (ду́рника) перед ким і без дод., зневажл.:

а) прикидатися нетямущим, таким, що не розуміє, не знає чого-небудь.

Варава скривився, ще не знаючи, що йому робити з отцем Миколаєм: чи грати перед ним дурника, чи наодинці так пригрозити, щоб у нього надовго одпала охота строчити доноси (М. Стельмах);

Розумний дуріє в хмелю, Шахрай грає дурня (В. Мисик, пер. з тв. Р. Бернса);

б) (перев. док.) опинитися в невигідному, незручному становищі, допустивши помилку.

Дорощук глянув на Ковальова якимось болісним поглядом. Знову заблудився, зіграв дурня (М. Ю. Тарновський);

(18) Гра́ти / зігра́ти роль (заст. ро́лю), перев. яку:

а) мати певне значення, виконувати які-небудь функції.

На контраст до неї .. чоловік .. грав у господі другорядну роль (М. Рильський);

В тих диспутах Олесь за дорученням окружкому грав неабияку роль (О. Донченко);

Кирусові чорні [вуса] неодмінно грали свою роль (В. Бабляк);

Писанка грала колись свою роль і при сватанні (із журн.);

Мама, напевно, вже й кається в душі, що влаштувала цю вечірку і дозволила Дарці зіграти роль дорослої .. Дарка осмішила себе перед усім товариством (Ірина Вільде);

Я вже був одного разу в цьому місті, що двічі зіграло велику роль в угорській історії (Л. Первомайський);

б) (кого і без дод.) видавати себе за кого-небудь.

Він був певний, що на нього ніхто не звертає уваги, а проте грав ролю (М. Коцюбинський);

Ви .. граєте роль обуреного і плетете нісенітниці (І. Франко);

– Того вечора я грала зовсім іншу роль (Леся Українка);

Хоч і як хотілось Галі Буть твердою, мов скала, Та цієї ролі далі Грать вона вже не могла (С. Воскрекасенко);

(19) Гра́ти на болю́чій струні́ чиїй, кого, рідше для кого – завдавати комусь прикрості, неприємностей, нагадуючи про щось хвилююче, наболіле; дошкуляти комусь.

Ігоря легко “купити”, граючи на такій болючій для кожного малюка струні, як питання хоробрості (І. Багмут);

– Пані так милостиво довіряє всяким зайдам, що навіть не помічає: від кого тхне воском, а від кого тюрмою, – делікатно грає [Салоган] на болючій струні пана (М. Стельмах);

(20) Гра́ти на не́рвах чиїх, кому і без дод. – дратувати, дражнити кого-небудь, навмисне спричиняти переживання комусь.

– Оженюся, а там видно буде! – пояснив Денис, ніби зумисне граючи на нервах [Дорощукові] (М. Ю. Тарновський);

– Васька! Досить мені на нервах грати (Б. Антоненко-Давидович);

(21) Гра́ти на почуття́х (почуття́ми) – використовувати з корисливою метою певні почуття людини.

Автор показує, як міцно узалежнюється людина від медієзованого, сфальшованого образу світу, як у зв'язку з цим нею можна маніпулювати, грати її почуттями (із журн.);

(22) Гра́ти на пу́бліку – робити що-небудь напоказ, з розрахунку на дешеву популярність, невибагливий смак глядачів, слухачів.

Коли дитина позує для когось, вона поводиться штучно, грає на публіку, не можна побачити її справжні почуття (з газ.);

(23) Гра́ти на ру́ку кому – підтримувати кого-небудь, сприяти комусь у чому-небудь; допомагати.

Випадковість, а грала їм на руку (Б. Харчук);

Він сприйняв це як дарунок долі, із вдячністю оцінивши обставини, які грали йому на руку, внаслідок чого вдалося досягти результатів, про які не міг і мріяти (з газ.);

(24) Гра́ти (рідше розі́грувати, лама́ти і т. ін.) коме́дію (рідко куме́дію) перед ким, кому і без дод. – удавати з себе когось, прикидатися кимсь, лицемірити і т. ін.

Він добре знав, що обурення пана комісара в значній мірі нещире, що він грає комедію (І. Франко);

Хлопець бачив, що дєдя [тато] грає кумедію, і мовчав (Г. Хоткевич);

Я мусила через тебе не один раз сердитись, не один раз відігравати перед світом комедію (О. Кобилянська);

– Я тобі говорив, щоб ти рано прийшов, без запізнення, а ти мені комедію граєш (Григорій Тютюнник);

До столу .. вийшов Тихін Фіялко. Він щулився .. і від хвилювання трохи збивався: – Комедію ти ламаєш, Трохиме (В. Речмедін);

– Досить вам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик);

Ви тут комедії не розігруйте. Гадаєте, воно мені так мед? (з газ.);

Гра́тися (рідше гра́ти, ба́витися і т. ін.) з вогне́м див. гра́тися;

(25) Гра́ти у вла́сну (свою́) ду́дку – мати незалежні думки, погляди і чинити на власний розсуд, на свою користь.

Кожен дідько в свою дудку грає (прислів'я);

Диктатора немає. То й кожний з них у власну дудку грає, І має кожний з них свою програму... (О. Олесь);

Кишки́ гра́ють / загра́ють [марш] див. ки́шка;

Ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) див. жи́лка;

Кров гра́є (шуму́є) / загра́ла (зашумі́ла) див. кров;

Мо́лодість гра́є див. мо́лодість;

Му́хи в но́сі гра́ють див. му́ха;

Не дава́ти / не да́ти собі́ по но́сі гра́ти див. дава́ти;

Обрі́к гра́є див. обрі́к¹;

О́чі (рідше очи́ці) [як (так

і)] гра́ють / загра́ли див. о́ко¹;

Сурми́ти (труби́ти, гра́ти) / засурми́ти (затруби́ти, загра́ти) похі́д (в похі́д) див. сурми́ти¹;

У животі́ [аж] пи́щики гра́ють див. пи́щик;

(26) Хоч коне́м грай:

а) досить великий, просторий і т. ін.

– Добра хата, хоч конем грай! Не такому бовкунові, як дід Улас, вона личить; отже, хай і він попотовчеться. Він звик на просторі, – сказали одрадяни (Панас Мирний);

Дивитесь зовні – хата незатишна, зате всередині велика, хоч конем грай (С. Чорнобривець);

б) (де) багато вільного місця; просторо.

У дворі хоч конем грай (із журн.);

в) (перев. зі сл. просторий) надто, дуже.

Минуло літо, й новий дім аж засміявся. Стіни рублені, поміст високий, всередині просторий хоч конем грай (С. Чорнобривець);

г) (перев. зі сл. місця) досить багато.

В такому арештантському вагоні було місця – хоч конем грай (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

(27) Як (мов, ні́би і т. ін.) на скри́пці гра́ти зі сл. говорити – дуже красиво, приємним голосом.

– Як славно ж він говорить, немов на скрипці грає, – похвалив [Плачинда] у думці вчителя (М. Стельмах).