гратулювати
ГРАТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кому і без дод., зах.
Вітати, поздоровляти.
– А! Гратулюю вам! – промовив Дарко .. радісним голосом (О. Маковей);
Йому стискають руки, гратулюють, він подає руку і цьому, і тому, на всі боки дякує (А. Крушельницький);
Моя поява викликала сенсацію, знайшлося багато знайомих. А! О! Давно не бачились! Купили нову хату! Гратулюю! (У. Самчук);
– Гратулюю, пане Ліндер, – потис комісарові руку пан Ціммерман. Я й не знав, що ви така визначна людина! (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гратулювати — Гратулюва́ти: — вітати [22;25] — вітати когось з чимось, поздоровляти [I] — вітати, поздоровляти [18;20;33;44-1;47;II-IV,VI,VII,XI,XII] — поздоровляти, бажати успіху [V] — поздоровляти, вітати [21;6] Словник з творів Івана Франка
- гратулювати — Вітати, звітати, повітати, привітати, віншувати, звіншовувати, звіншувати, навіншовувати, навіншувати, повіншовувати, повіншувати, див. поздоровляти Словник чужослів Павло Штепа
- гратулювати — див. вітати Словник синонімів Вусика
- гратулювати — ГРАТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кому, діал. Вітати, поздоровляти. — А! Гратулюю вам! — промовив Дарко.. радісним голосом (Мак., Вибр., 1954, 45); Йому стискають руки, гратулюють, він подає руку і цьому, і тому, на всі боки дякує (Круш., Буденний хліб.., 1960, 65). Словник української мови в 11 томах