гуморист
гумори́ст
1. Письменник, у творах якого життєві явища зображуються в незлобиво-насмішкуватому освітленні.
2. Переносно – людина з гумором, схильна до гумору.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуморист — гумори́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гуморист — Сміхотворець, сміхотвор; (автор сатири) сатирик; (у житті) веселун, СМІХУН, сміхотун, жартун, жартівник. Словник синонімів Караванського
- гуморист — -а, ч. 1》 Автор або виконавець гумористичних творів. 2》 Людина, що має нахил до гумору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гуморист — див. письменник Словник синонімів Вусика
- гуморист — ГУМОРИ́СТ (людина, схильна до гумору), СМІХОТВО́РЕЦЬ, СМІХОТВО́Р заст. — Я люблю побалакати й з сільськими дядьками: між ними трапляються веселі гумористи (І. Словник синонімів української мови
- гуморист — Гумори́ст, -та; -ри́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гуморист — ГУМОРИ́СТ, а, ч. 1. Автор або виконавець гумористичних творів. О. Є. Корнійчук.. на 2-му Всеукраїнському з’їзді письменників дуже правильно сказав про Степана Олійника, як про вельми обдарованого гумориста (Вишня, II, 1956, 391). Словник української мови в 11 томах