1. Словник іншомовних слів Мельничука

гідра

гі́дра

(грец. ΰδρα)

1. В давньогрецькій міфології потвора з тілам змії і дев’ятьма головами дракона.

2. Переносно – страховисько.

3. Сузір’я Південної півкулі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гідра — гі́дра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гідра — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – потвора з тілом змії та головами дракона. || перен. Про запеклого ворога. 2》 Маленька безхребетна прісноводна тварина (поліп). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гідра — Вуж (потворний) Словник чужослів Павло Штепа
  4. гідра — ГІ́ДРА, и, ж. 1. У старогрецькій міфології – потвора з тілом змії і головами дракона. Неподалік від башти .. просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу .. Юнак в радісному напруженні роздирав пащу якійсь потворній гідрі (О. Гончар); // перен. Словник української мови у 20 томах
  5. гідра — Прісноводна тварина типу кишковопорожнинних, клас гідрозоїв; довж. тіла кілька міліметрів; існує винятково у вигляді поліпів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. гідра — Гі́дра, -ри, -рі (гр.). Гі́дра контрреволю́ції Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гідра — ГІ́ДРА, и, ж. 1. У старогрецькій міфології — потвора з тілом змії і головами дракона. Неподалік від башти.. просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу.. Юнак в радісному напруженні роздирав пащу якійсь потворній гідрі (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах