гідра

ГІ́ДРА, и, ж.

1. У старогрецькій міфології — потвора з тілом змії і головами дракона.

Неподалік від башти.. просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу.. Юнак в радісному напруженні роздирав пащу якійсь потворній гідрі (Гончар, Таврія.., 1957, 115);

// перен. Про запеклого ворога.

Гідрі голову утято, зник фашистський чорний тиск (Тич., II, 1957, 197);

— Товаришу начдив, гідру піймали!.. Поміщик наш! Гетьманський каратель!.. (Довж., І, 1958, 203);

З революційними полками він [Котовський] рушив з позицій у тил, коли в тилу підняла свою першу голову гідра білої контрреволюції (Смолич, IV, 1959, 30).

2. Маленька безхребетна прісноводна тварина (поліп).

Спостереження за гідрою в акваріумі показують, що це тварина, і до того ж хижа (Зоол., 1957, 15);

Хіба не мають рації зоологи, які не відокремлюють в самостійну систематичну групу ряд тварин, як зелену гідру, прісноводні губки та інші? (Укр. бот. ж., XIII, 1, 1956, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гідра — гі́дра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гідра — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – потвора з тілом змії та головами дракона. || перен. Про запеклого ворога. 2》 Маленька безхребетна прісноводна тварина (поліп). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гідра — Вуж (потворний) Словник чужослів Павло Штепа
  4. гідра — ГІ́ДРА, и, ж. 1. У старогрецькій міфології – потвора з тілом змії і головами дракона. Неподалік від башти .. просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу .. Юнак в радісному напруженні роздирав пащу якійсь потворній гідрі (О. Гончар); // перен. Словник української мови у 20 томах
  5. гідра — гі́дра (грец. ΰδρα) 1. В давньогрецькій міфології потвора з тілам змії і дев’ятьма головами дракона. 2. Переносно – страховисько. 3. Сузір’я Південної півкулі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. гідра — Прісноводна тварина типу кишковопорожнинних, клас гідрозоїв; довж. тіла кілька міліметрів; існує винятково у вигляді поліпів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. гідра — Гі́дра, -ри, -рі (гр.). Гі́дра контрреволю́ції Правописний словник Голоскевича (1929 р.)