гіпокотиль

гіпоко́тиль, гіпоко́тиле

(від гіпо... і грец. κοτύλη – заглиблення, чашка)

ділянка стебла між кореневою шийкою і місцем прикріплення сім’ядолей. Інша назва – підсім’ядольне коліно.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпокотиль — -я, ч. Ділянка стебла між кореневою шийкою та місцем прикріплення сім'ядоль. Великий тлумачний словник сучасної мови