гіпокотиль

гіпоко́тиль

-я, ч.

Ділянка стебла між кореневою шийкою та місцем прикріплення сім'ядоль.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпокотиль — гіпоко́тиль, гіпоко́тиле (від гіпо... і грец. κοτύλη – заглиблення, чашка) ділянка стебла між кореневою шийкою і місцем прикріплення сім’ядолей. Інша назва – підсім’ядольне коліно. Словник іншомовних слів Мельничука