гіпотрофія

гіпотрофі́я

(від гіпо... і ...трофія)

зменшення об’єму органа, зумовлене хронічним розладом харчування. Виражається в схудненні, втраті або недостатньому збільшенні ваги, спостерігається у дітей раннього віку внаслідок недостатнього харчування або якогось захворювання.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпотрофія — гіпотрофі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіпотрофія — -ї, ж., мед. Зменшення об'єму органа, зумовлене розладом харчування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіпотрофія — (мед.) живленерозлад Словник чужослів Павло Штепа
  4. гіпотрофія — ГІПОТРОФІ́Я, ї, ж., вет., мед. Хронічний розлад харчування, зумовлений недостатнім надходженням в організм поживних речовин або порушенням їх засвоєння. Гіпотрофія зустрічається переважно у дітей до двох років, частіше на першому році життя (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. гіпотрофія — ГІПОТРОФІ́Я, ї, ж. Зменшення об’єму органа, зумовлене розладом харчування. Розрізняють два ступені дистрофії: гіпотрофію й атрофію (Хвор. дит. віку, 1955, 100). Словник української мови в 11 томах