дага

да́га

(від італ. daga – палаш, тесак)

у Західній Європі за середньовіччя назва короткої шаблі для рукопашного бою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дага — -и, ж. У Західній Європі за середньовіччя – назва короткої шаблі для рукопашного бою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дага — (афр.) Будівельний матеріал із щебеня в суміші з глиною, що використовувався корінними народами південної Африки. Архітектура і монументальне мистецтво