дага
да́га
-и, ж.
У Західній Європі за середньовіччя – назва короткої шаблі для рукопашного бою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дага — да́га (від італ. daga – палаш, тесак) у Західній Європі за середньовіччя назва короткої шаблі для рукопашного бою. Словник іншомовних слів Мельничука
- дага — (афр.) Будівельний матеріал із щебеня в суміші з глиною, що використовувався корінними народами південної Африки. Архітектура і монументальне мистецтво