дао

(кит. – шлях, закон, принцип)

поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – «шлях» природи, її закономірність; в етиці – смисл життєвого шляху людини, етичну норму («дао-де»); в логіці – підставу, засновок, аргумент («дао-лі»).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дао — да́о іменник середнього роду категорія китайської філософії Орфографічний словник української мови
  2. дао — невідм., ч. Поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – "шлях" природи, її закономірність; в етиці – сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці – підставу, засновок, аргумент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дао — ДАО (кит. — Бог, шлях, принцип, закономірність) — одна з основних категорій кит. філософії, яка незмінно присутня у багатьох її напрямах, але має різне тлумачення. Філософський енциклопедичний словник