дао
да́о
невідм., ч.
Поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – "шлях" природи, її закономірність; в етиці – сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці – підставу, засновок, аргумент.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дао — да́о іменник середнього роду категорія китайської філософії Орфографічний словник української мови
- дао — (кит. – шлях, закон, принцип) поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – «шлях» природи, її закономірність; в етиці – смисл життєвого шляху людини, етичну норму («дао-де»); в логіці – підставу, засновок, аргумент («дао-лі»). Словник іншомовних слів Мельничука
- дао — ДАО (кит. — Бог, шлях, принцип, закономірність) — одна з основних категорій кит. філософії, яка незмінно присутня у багатьох її напрямах, але має різне тлумачення. Філософський енциклопедичний словник