дао

да́о

невідм., ч.

Поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – "шлях" природи, її закономірність; в етиці – сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці – підставу, засновок, аргумент.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дао — да́о іменник середнього роду категорія китайської філософії Орфографічний словник української мови
  2. дао — (кит. – шлях, закон, принцип) поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – «шлях» природи, її закономірність; в етиці – смисл життєвого шляху людини, етичну норму («дао-де»); в логіці – підставу, засновок, аргумент («дао-лі»). Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дао — ДАО (кит. — Бог, шлях, принцип, закономірність) — одна з основних категорій кит. філософії, яка незмінно присутня у багатьох її напрямах, але має різне тлумачення. Філософський енциклопедичний словник