декалін

декалі́н

[від дека... і (нафта)лін]

органічна сполука, безбарвна пахуча рідина. Застосовують як розчинник багатьох органічних сполук і полімерів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декалін — декалі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. декалін — -у, ч., хім. Продукт повного гідрування нафталіну, що використовується як додаток до моторних палив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декалін — ДЕКАЛІ́Н, у, ч., хім. Безбарвна рідина зі слабким запахом, яку застосовують як розчинник жирів, смоли, гуми. Декалін не розчиняється у воді, обмежено розчинний в оцтовій кислоті, метиловому та етиловому спиртах, поєднується з ефіром і хлороформом (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах