декалін
ДЕКАЛІ́Н, у, ч., хім.
Безбарвна рідина зі слабким запахом, яку застосовують як розчинник жирів, смоли, гуми.
Декалін не розчиняється у воді, обмежено розчинний в оцтовій кислоті, метиловому та етиловому спиртах, поєднується з ефіром і хлороформом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декалін — декалі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- декалін — -у, ч., хім. Продукт повного гідрування нафталіну, що використовується як додаток до моторних палив. Великий тлумачний словник сучасної мови
- декалін — декалі́н [від дека... і (нафта)лін] органічна сполука, безбарвна пахуча рідина. Застосовують як розчинник багатьох органічних сполук і полімерів. Словник іншомовних слів Мельничука