деспот
де́спот
(від грец. δεσπότης – володар, самодержець)
1. У стародавніх східних монархіях і деяких феодальних державах Сходу правитель з необмеженою владою.
2. Переносно – жорстока, самовладна людина.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деспот — (жорстокий правитель) тиран, сатрап. Словник синонімів Полюги
- деспот — де́спот іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- деспот — Тиран, (загарбник законної влади) узурпатор; самодержець, самовладець, автократ, диктатор; (у побуті) самодур, самоволець, своєволець, жм. бурбон. Словник синонімів Караванського
- деспот — -а, ч. 1》 У рабовласницьких монархіях стародавнього Сходу – верховний правитель, наділений необмеженою владою. 2》 Вищий титул візантійських вельмож. 3》 перен. Жорстока людина; тиран. Великий тлумачний словник сучасної мови
- деспот — Владика, государ Словник застарілих та маловживаних слів
- деспот — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- деспот — ДЕ́СПОТ (жорстокий, свавільний правитель з необмеженою владою), ТИРА́Н, САТРА́П (також начальник, який покірно виконує жорстоку волю вищого правителя). Словник синонімів української мови
- деспот — Де́спот, -та; -поти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- деспот — ДЕ́СПОТ, а, ч. 1. У рабовласницьких монархіях стародавнього Сходу — верховний правитель, наділений необмеженою владою. Костянтин зневажливо зауважив, що в Багратіона і характер східного деспота: розпалиться... Словник української мови в 11 томах
- деспот — Деспот, -та м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений. Шевч. 606. Словник української мови Грінченка