1. Словник української мови в 11 томах

деспот

ДЕ́СПОТ, а, ч.

1. У рабовласницьких монархіях стародавнього Сходу — верховний правитель, наділений необмеженою владою.

Костянтин зневажливо зауважив, що в Багратіона і характер східного деспота: розпалиться, ладний з кулаками кинутись на супротивника (Кочура, Зол. грамота, 1960, 328);

*У порівн. [Руфін:] Наступить той бог єдиний нам усім на шию, мов східний деспот (Л. Укр., II, 1951, 351).

2. перен. Жорстока людина; тиран.

І од палат та до тюрми Усе царі, а над собою Аж деспоти — такі царі, І на престолі і в неволі (Шевч., II, 1953, 202);

Здавалося, кошовий виріс на цілий аршин. Це вже був не той несміливий, стриманий виконавець нерозважних бажань вільного народу. Це був деспот, що вмів тільки наказувати (Довж., І, 1958, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деспот — (жорстокий правитель) тиран, сатрап. Словник синонімів Полюги
  2. деспот — де́спот іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. деспот — Тиран, (загарбник законної влади) узурпатор; самодержець, самовладець, автократ, диктатор; (у побуті) самодур, самоволець, своєволець, жм. бурбон. Словник синонімів Караванського
  4. деспот — -а, ч. 1》 У рабовласницьких монархіях стародавнього Сходу – верховний правитель, наділений необмеженою владою. 2》 Вищий титул візантійських вельмож. 3》 перен. Жорстока людина; тиран. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. деспот — Владика, государ Словник застарілих та маловживаних слів
  6. деспот — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  7. деспот — де́спот (від грец. δεσπότης – володар, самодержець) 1. У стародавніх східних монархіях і деяких феодальних державах Сходу правитель з необмеженою владою. 2. Переносно – жорстока, самовладна людина. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. деспот — ДЕ́СПОТ (жорстокий, свавільний правитель з необмеженою владою), ТИРА́Н, САТРА́П (також начальник, який покірно виконує жорстоку волю вищого правителя). Словник синонімів української мови
  9. деспот — Де́спот, -та; -поти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. деспот — Деспот, -та м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений. Шевч. 606. Словник української мови Грінченка