детермінізм

детерміні́зм

(від лат. determino – обмежую, визначаю)

філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення. Протилежне – індетермінізм.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. детермінізм — Детерміні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. детермінізм — детерміні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. детермінізм — -у, ч. Матеріалістичне вчення про загальну причинну зумовленість явищ природи, суспільства й мислення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. детермінізм — ДЕТЕРМІНІЗМ (від лат. determine — визначаю, обмежую) — філософське вчення про визначений (не довільний) характер буття явищ; теорія відносин опосередкування, завдяки яким продукуються речі і явища, визначається їхня природа і способи існування. Філософський енциклопедичний словник
  5. детермінізм — ДЕТЕРМІНІ́ЗМ, у, ч. Матеріалістичне вчення про загальну причинну зумовленість явищ природи, суспільства й мислення. І. П. Павлов дивився на діяльність великих півкуль головного мозку не тільки з погляду механізму їх діяльності... Словник української мови в 11 томах
  6. детермінізм — Філософський погляд, згідно з яким кожне явище є одночасно і неухильно визначеним сукупністю умов, в яких воно виступає; також твердження, що явища підлягають певним закономірностям (напр., причинним), всезагальним законам розвитку; протилежність індетермінізму. Універсальний словник-енциклопедія
  7. детермінізм — рос. детерминизм (від латин. determinare — визначати) — постановка, розв'язання економічних завдань, коли їх умови формулюються з повною визначеністю, без урахування випадкових факторів. Eкономічна енциклопедія