дефібратор

дефібра́тор

(від де... і лат. flora – волокно)

апарат у целюлозно-паперовому виробництві для перетворення деревини на волокнисту масу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дефібратор — дефібра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дефібратор — -а, ч. Апарат у целюлозно-паперовому виробництві для перетворення деревини на волокнисту масу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дефібратор — ДЕФІБРА́ТОР, а, ч. Пристрій для одержання деревної маси шляхом стирання пропареної тріски між металевими дисками, один із яких обертається. Дефібратор застосовують у виробництві деревностружкових плит, паперу тощо (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах