1. Словник української мови у 20 томах

дефібратор

ДЕФІБРА́ТОР, а, ч.

Пристрій для одержання деревної маси шляхом стирання пропареної тріски між металевими дисками, один із яких обертається.

Дефібратор застосовують у виробництві деревностружкових плит, паперу тощо (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дефібратор — дефібра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дефібратор — -а, ч. Апарат у целюлозно-паперовому виробництві для перетворення деревини на волокнисту масу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дефібратор — дефібра́тор (від де... і лат. flora – волокно) апарат у целюлозно-паперовому виробництві для перетворення деревини на волокнисту масу. Словник іншомовних слів Мельничука