дефібрер
ДЕФІБРЕ́Р, а, ч.
Пристрій для одержання деревної маси шляхом стирання балансової деревини на обертовому абразивному камені.
У потужних дефібрерах використовують переважно штучні камені з кварцового або корундового зерна на цементній, керамічній чи іншій зв'язці (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дефібрер — дефібре́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дефібрер — -а, ч. Машина, в якій, розтираючи балансову деревину на обертовому абразивному жорні, виробляють деревну масу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дефібрер — дефібре́р (франц. defibreur, від fibre – волокно) машина в целюлозно-паперовому виробництві для одержання деревинної маси стиранням деревини на обертовому камені. Словник іншомовних слів Мельничука