дизартрія
дизартрі́я
(від диз... і грец άρθρόω – розчленовую)
розлад членороздільної мови. Спостерігається при деяких ураженнях нервової системи та при порушеннях з боку ротової порожнини та її органів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дизартрія — дизартрі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дизартрія — -ї, ж. Нерозбірлива мова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дизартрія — (мед.) моворозлад Словник чужослів Павло Штепа
- дизартрія — ДИЗАРТРІ́Я, ї, ж., мед. Розлад членороздільного мовлення, який проявляється в утрудненій або викривленій вимові окремих слів, складів та звуків. Словник української мови у 20 томах