дизартрія

дизартрі́я

(від диз... і грец άρθρόω – розчленовую)

розлад членороздільної мови. Спостерігається при деяких ураженнях нервової системи та при порушеннях з боку ротової порожнини та її органів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дизартрія — дизартрі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дизартрія — -ї, ж. Нерозбірлива мова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дизартрія — (мед.) моворозлад Словник чужослів Павло Штепа
  4. дизартрія — ДИЗАРТРІ́Я, ї, ж., мед. Розлад членороздільного мовлення, який проявляється в утрудненій або викривленій вимові окремих слів, складів та звуків. Словник української мови у 20 томах