дилогія

дило́гія

(від ди... і ...логія)

1. Двозначність.

2. Два самостійні твори, пов’язані задумом, сюжетом і персонажами.

3. В давньогрецькому театрі – двоактна драма.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилогія — дило́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дилогія — -ї, ж. 1》 У давньогрецькому театрі – двоактна драма. 2》 Два твори одного автора, пов'язані єдністю задуму, сюжетом і персонажами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дилогія — • дилогія (від грец. δίς — двічі та λόγος — слово) 1) У давньогрец. театрі драма на два акти. 2) Два самостійні твори, пов'язані між собою єдиним ідейним задумом, спільним гол. героєм, зображенням певної істор. епохи. Українська літературна енциклопедія
  4. дилогія — ДИЛО́ГІЯ, ї, ж. Два твори одного автора, пов’язані єдністю задуму. Роман «Перекоп», що з’явився через кілька років після «Таврії», став другою, завершальною книгою дилогії (Про багатство л-ри, 1959, 205). Словник української мови в 11 томах