династія

дина́стія

(грец. δυναστεία – влада, панування)

1. Кілька монархів з одного й того ж роду (сім’ї), які змінюють один одного на троні за правом успадкування.

2. Тепер поняття «династія» іноді застосовують щодо кількох поколінь однієї родини – видатних майстрів певної справи (робітнича Д., хліборобська Д. тощо).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. династія — Дина́стія, -тії, -тією; -на́стії, -на́стій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. династія — Пануючий рід у державі, де існує монархічний устрій з правом успадкування. Універсальний словник-енциклопедія
  3. династія — [диенас'т'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. династія — ДИНА́СТІЯ, ї, ж. 1. Монархи того самого роду, які змінюють один одного на троні в даній державі за правом успадкування або спорідненості. Словник української мови в 11 томах
  5. династія — дина́стія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. династія — Рід Словник чужослів Павло Штепа
  7. династія — див. родина Словник синонімів Вусика
  8. династія — РІД (ряд поколінь, що походять від одного предка), РОДИ́НА, ДИНА́СТІЯ, ПОРО́ДА розм., ПОРІ́ДДЯ розм., ПОРІ́ДНЯ розм., КО́ДЛО зневажл., ФАМІ́ЛІЯ заст., ГНІЗДО́ заст., ПЛІД заст., ПЛЕ́М'Я заст. Словник синонімів української мови
  9. династія — -ї, ж. 1》 Монархи того самого роду, які заступають один одного на троні в даній державі за правом успадкування або спорідненості. 2》 перен. Те саме, що рід. 3》 перен. Представники різних поколінь однієї сім'ї, що працюють на одному виробництві, займаються однією справою. Великий тлумачний словник сучасної мови