династія
дина́стія
-ї, ж.
1》 Монархи того самого роду, які заступають один одного на троні в даній державі за правом успадкування або спорідненості.
2》 перен. Те саме, що рід.
3》 перен. Представники різних поколінь однієї сім'ї, що працюють на одному виробництві, займаються однією справою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- династія — дина́стія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- династія — [диенас'т'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- династія — Рід Словник чужослів Павло Штепа
- династія — див. родина Словник синонімів Вусика
- династія — дина́стія (грец. δυναστεία – влада, панування) 1. Кілька монархів з одного й того ж роду (сім’ї), які змінюють один одного на троні за правом успадкування. Словник іншомовних слів Мельничука
- династія — Пануючий рід у державі, де існує монархічний устрій з правом успадкування. Універсальний словник-енциклопедія
- династія — РІД (ряд поколінь, що походять від одного предка), РОДИ́НА, ДИНА́СТІЯ, ПОРО́ДА розм., ПОРІ́ДДЯ розм., ПОРІ́ДНЯ розм., КО́ДЛО зневажл., ФАМІ́ЛІЯ заст., ГНІЗДО́ заст., ПЛІД заст., ПЛЕ́М'Я заст. Словник синонімів української мови
- династія — Дина́стія, -тії, -тією; -на́стії, -на́стій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- династія — ДИНА́СТІЯ, ї, ж. 1. Монархи того самого роду, які змінюють один одного на троні в даній державі за правом успадкування або спорідненості. Словник української мови в 11 томах