диптих

ди́птих

(від грец. δίπτυχος – подвійний, складений удвоє)

1. У давніх греків вкрита воском дощечка для письма.

2. Двостулковий складень з живописним зображенням.

3. Дві картини, пов’язані одним задумом.

4. Музичний цикл з двох п’єс.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диптих — ди́птих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. диптих — 1. Те саме, що пом'яник; 2. Складень із двома образами Словник церковно-обрядової термінології
  3. диптих — -а, ч. 1》 заст. Двостулковий складень з живописним або рельєфним зображенням на стулках. 2》 Два твори мистецтва, пов'язані одним задумом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. диптих — 1. мистецький твір, що складається з 2 частин, об'єднаних одним задумом; 2. двостулковий переносний вівтар зі слонової кості або дорогоцінного металу, всередині оздоблений сценками зі Старого і Нового Заповіту. Універсальний словник-енциклопедія
  5. диптих — ДИ́ПТИХ, а, ч. 1. заст. Двостулковий складень з живописним або рельєфним зображенням на стулках. Встановлено належність частини диптиха — двостуль-ної, подібної до книги картини, написаної на дошці, — пензлю.. Словник української мови в 11 томах
  6. диптих — (грец.) 1. Двостулковий складень із зображеннями на кожній стулці. 2. Виконані на одну тему і розташовані поруч два зображення. Архітектура і монументальне мистецтво