1. Словник української мови в 11 томах

диптих

ДИ́ПТИХ, а, ч.

1. заст. Двостулковий складень з живописним або рельєфним зображенням на стулках.

Встановлено належність частини диптиха — двостуль-ної, подібної до книги картини, написаної на дошці, — пензлю.. нідерландського художника XVI сторіччя (Знання.., 10, 1965, 15).

2. Два твори мистецтва, пов’язані одним задумом.

Крім жанру кантати, М. Вериківський часто звертався до форми хорової сюїти. Сюди слід віднести диптих «Ти з нами, Ленін» (Мист., 1, 1967, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диптих — ди́птих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. диптих — 1. Те саме, що пом'яник; 2. Складень із двома образами Словник церковно-обрядової термінології
  3. диптих — -а, ч. 1》 заст. Двостулковий складень з живописним або рельєфним зображенням на стулках. 2》 Два твори мистецтва, пов'язані одним задумом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. диптих — ди́птих (від грец. δίπτυχος – подвійний, складений удвоє) 1. У давніх греків вкрита воском дощечка для письма. 2. Двостулковий складень з живописним зображенням. 3. Дві картини, пов’язані одним задумом. 4. Музичний цикл з двох п’єс. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. диптих — 1. мистецький твір, що складається з 2 частин, об'єднаних одним задумом; 2. двостулковий переносний вівтар зі слонової кості або дорогоцінного металу, всередині оздоблений сценками зі Старого і Нового Заповіту. Універсальний словник-енциклопедія
  6. диптих — (грец.) 1. Двостулковий складень із зображеннями на кожній стулці. 2. Виконані на одну тему і розташовані поруч два зображення. Архітектура і монументальне мистецтво