дисипація
дисипа́ція
(лат. dissipatio, від dissipo – розсіюю)
1. Розсіювання атмосфери планет внаслідок переходу молекул газів з атмосфери планети до космічного простору.
2. У фізичних системах – перехід частини енергії впорядкованого процесу в енергію невпорядкованого процесу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисипація — дисипа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дисипація — Диссипация — dissipation — Dissipation — у фізичних системах — перехід частини енергії впорядкованого процесу в енергію невпорядкованого процесу. Гірничий енциклопедичний словник
- дисипація — -ї, ж. 1》 Розсіювання атмосфери планет внаслідок переходу молекул газів з атмосфери планети до космічного простору. 2》 У фізичних системах – перехід частини енергії впорядкованого процесу в енергію невпорядкованого процесу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисипація — ДИСИПА́ЦІЯ, ї, ж. 1. астр. Розсіювання атмосфери планет внаслідок вивітрювання складників їх газів у космічний простір. Дисипація залежить від сили тяжіння планети, температури її екзосфери, яка визначає кінетичну енергію молекул (з наук. літ.). 2. фіз. Словник української мови у 20 томах