дискретизація

дискретиза́ція

(від лат. discretus – поділений, переривчастий)

перетворення неперервної величини на дискретну; здійснюють при обчислюваннях, вимірюванні, обробці інформації.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискретизація — дискретиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дискретизація — -ї, ж. Перетворення неперервної величини на дискретну; здійснюють при обчислюваннях, вимірюванні, обробці інформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дискретизація — ДИСКРЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж., інформ. Перетворення неперервної інформаційної множини аналогових сигналів у дискретну множину. Дискретизація використовується в гібридних обчислювальних системах і цифрових пристроях при імпульсно-кодовій модуляції сигналів у системах передачі даних (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах