дискретизація
дискретиза́ція
(від лат. discretus – поділений, переривчастий)
перетворення неперервної величини на дискретну; здійснюють при обчислюваннях, вимірюванні, обробці інформації.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискретизація — дискретиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дискретизація — -ї, ж. Перетворення неперервної величини на дискретну; здійснюють при обчислюваннях, вимірюванні, обробці інформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дискретизація — ДИСКРЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж., інформ. Перетворення неперервної інформаційної множини аналогових сигналів у дискретну множину. Дискретизація використовується в гібридних обчислювальних системах і цифрових пристроях при імпульсно-кодовій модуляції сигналів у системах передачі даних (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах