1. Словник української мови у 20 томах

дискретизація

ДИСКРЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж., інформ.

Перетворення неперервної інформаційної множини аналогових сигналів у дискретну множину.

Дискретизація використовується в гібридних обчислювальних системах і цифрових пристроях при імпульсно-кодовій модуляції сигналів у системах передачі даних (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискретизація — дискретиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дискретизація — -ї, ж. Перетворення неперервної величини на дискретну; здійснюють при обчислюваннях, вимірюванні, обробці інформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дискретизація — дискретиза́ція (від лат. discretus – поділений, переривчастий) перетворення неперервної величини на дискретну; здійснюють при обчислюваннях, вимірюванні, обробці інформації. Словник іншомовних слів Мельничука