дискретно
ДИСКРЕ́ТНО.
Присл. до дискре́тний.
Ключовою особливістю, котра відповідно повинна відображатися в структурі сценарних матриць технологічних та геоекологічної систем, є те, що розвиток негативних станів у них відбувається, як правило, не безперервно, а дискретно, певними порціями (з наук. літ.);
– Ви не завважили, як вона дискретно лишає завсіди нас обох самих? Видко, що вже добру школу перейшла (Л. Мартович);
Тож Галя Вишняківна підійшла, була про все розпитана дискретно і лагідно, як молода особа, з уникненням подробиць, що могли б ще більше їй розвередити душу (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискретно — Дискре́тно: — непомітно [19;VI,VII] Словник з творів Івана Франка
- дискретно — дискре́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дискретно — Присл. до дискретний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дискретно — дискре́тно 1. тихцем; потай, приховано (ст): Не живе й та перекупка, що продавала борщ на площі св. Антонія на Личакові. Її придуркуватий син, “глупі Ясю”, говорив сам до себе дискретно: “Я нікому не скажу, що моїй мамі в борщі щур втопився”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- дискретно — ДИСКРЕТНО. Присл. до дискретний. Словник української мови в 11 томах