дискретно
дискре́тно 1. тихцем; потай, приховано (ст): Не живе й та перекупка, що продавала борщ на площі св. Антонія на Личакові. Її придуркуватий син, “глупі Ясю”, говорив сам до себе дискретно: “Я нікому не скажу, що моїй мамі в борщі щур втопився”. Але хтось почув це, і люди перестали купувати борщ у його матері (Домбровський)
2. тактовно, делікатно (ст): У такі річниці, як смерть Бесарабової чи Біласа й Данилишина, перед лекцією приходили до нас старші учениці, й ми з ними вшановували наших героїв однохвилинною мовчанкою. Тоді учителі дискретно “спізнялися” на лекції (Палій)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискретно — Дискре́тно: — непомітно [19;VI,VII] Словник з творів Івана Франка
- дискретно — дискре́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дискретно — Присл. до дискретний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дискретно — ДИСКРЕ́ТНО. Присл. до дискре́тний. Ключовою особливістю, котра відповідно повинна відображатися в структурі сценарних матриць технологічних та геоекологічної систем, є те, що розвиток негативних станів у них відбувається, як правило, не безперервно... Словник української мови у 20 томах
- дискретно — ДИСКРЕТНО. Присл. до дискретний. Словник української мови в 11 томах