дисфагія

дисфагі́я

(від дис... і ...фагія)

розлад акту ковтання в людини й тварин; спостерігається при деяких хворобливих станах (пухлини горлянки, запальні процеси).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисфагія — -ї, ж., мед. Розлад акту ковтання в людини й тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дисфагія — ДИСФА́ГІЯ, ї, ж., вет., мед. Розлад акту ковтання. Дисфагія є симптомом захворювань стравоходу, суміжних із ним органів або неврогенних розладів акту ковтання (з наук. літ.); Дисфагія виявляється утрудненням або неможливістю ковтання, болями у момент ковтання (із журн.). Словник української мови у 20 томах