дисфагія
ДИСФА́ГІЯ, ї, ж., вет., мед.
Розлад акту ковтання.
Дисфагія є симптомом захворювань стравоходу, суміжних із ним органів або неврогенних розладів акту ковтання (з наук. літ.);
Дисфагія виявляється утрудненням або неможливістю ковтання, болями у момент ковтання (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисфагія — -ї, ж., мед. Розлад акту ковтання в людини й тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисфагія — дисфагі́я (від дис... і ...фагія) розлад акту ковтання в людини й тварин; спостерігається при деяких хворобливих станах (пухлини горлянки, запальні процеси). Словник іншомовних слів Мельничука