дисфазія

ДИСФАЗІ́Я, ї, ж., мед.

Те саме, що афа́зія.

При дисфазії людина або зовсім не може говорити, або в неї порушується зміст мовлення та його розуміння (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисфазія — -ї, ж., мед. Розлад мови без порушення логічності мислення. Великий тлумачний словник сучасної мови