дихазій
диха́зій
(від грец. διχάζω – поділяю надвоє)
тип суцвіття, в якого від головної осі відходять дві супротивні осі, що переростають головну. Інша назва – півзонтик.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дихазій — -я, ч. Суцвіття, в якому під верхівковою квіткою головної осі розвиваються два пагони з верхівковими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дихазій — ДИХА́ЗІЙ, ю, ч. Суцвіття, в якому під верхівковою квіткою головної осі розвиваються два пагони з верхівковими квітками. Простий дихазій – у деяких жовтців, суниці, складний – у зірочника (із журн.). Словник української мови у 20 томах