дихазій

диха́зій

(від грец. διχάζω – поділяю надвоє)

тип суцвіття, в якого від головної осі відходять дві супротивні осі, що переростають головну. Інша назва – півзонтик.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дихазій — -я, ч. Суцвіття, в якому під верхівковою квіткою головної осі розвиваються два пагони з верхівковими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дихазій — ДИХА́ЗІЙ, ю, ч. Суцвіття, в якому під верхівковою квіткою головної осі розвиваються два пагони з верхівковими квітками. Простий дихазій – у деяких жовтців, суниці, складний – у зірочника (із журн.). Словник української мови у 20 томах