дихотомія

дихотомі́я

(від грец. διχοτομία – поділ на дві частини)

1. Тип галуження рослин, при якому головна вісь роздвоюється на дві однакові гілки. Д. властива і деяким безхребетним тваринам.

2. У логіці – поділ обсягу поняття на два видові поняття, що суперечать одне одному (поняття А. поділяють на поняття Б. і не Б.).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дихотомія — Двоподіл Словник чужослів Павло Штепа
  2. дихотомія — дихотомі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. дихотомія — -ї, ж. 1》 Послідовне ділення цілого на дві частини, потім кожної частини знову на дві і т. д. 2》 Тип галуження рослин, при якому головна вісь роздвоюється на дві однакові гілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дихотомія — ДИХОТОМІЯ (від грецьк. διχοτομία — розтинання навпіл) — у загальному значенні — поділ цілого на дві частини; в логіці — поділ за ознакою суперечності... Філософський енциклопедичний словник
  5. дихотомія — ДИХОТОМІ́Я, ї, ж. Послідовне ділення цілого на дві частини, потім кожної частини знову на дві і т. д. Словник української мови в 11 томах
  6. дихотомія — 1. послідовний поділ цілого на дві частини; 2. розгалуження у рослин з поділом осі на дві нові гілки. Універсальний словник-енциклопедія