дихотомія

дихотомі́я

-ї, ж.

1》 Послідовне ділення цілого на дві частини, потім кожної частини знову на дві і т. д.

2》 Тип галуження рослин, при якому головна вісь роздвоюється на дві однакові гілки.

3》 У логіці – поділ обсягу поняття на два видові поняття, що суперечать одне одному.

4》 Поділ диска планети або Місяця термінатором.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дихотомія — дихотомі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дихотомія — Двоподіл Словник чужослів Павло Штепа
  3. дихотомія — дихотомі́я (від грец. διχοτομία – поділ на дві частини) 1. Тип галуження рослин, при якому головна вісь роздвоюється на дві однакові гілки. Д. властива і деяким безхребетним тваринам. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дихотомія — 1. послідовний поділ цілого на дві частини; 2. розгалуження у рослин з поділом осі на дві нові гілки. Універсальний словник-енциклопедія
  5. дихотомія — ДИХОТОМІЯ (від грецьк. διχοτομία — розтинання навпіл) — у загальному значенні — поділ цілого на дві частини; в логіці — поділ за ознакою суперечності... Філософський енциклопедичний словник
  6. дихотомія — ДИХОТОМІ́Я, ї, ж. Послідовне ділення цілого на дві частини, потім кожної частини знову на дві і т. д. Словник української мови в 11 томах