доміцилій

доміци́лій

(від лат. domicilium – оселя, притулок)

місце постійного або переважного перебування громадянина чи органу управління юридичної особи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доміцилій — ДОМІЦИ́ЛІЙ, ю, ч., юр. Те саме, що доміци́ль. За французьким колізійним правом питання про спадкування рухомого майна обговорюється за законом доміцилію походження (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах