дріопітек
дріопіте́к
[від грец. δρυς (δρυός) – дерево і ...пітек) – підродина викопних людиноподібних мавп. Існували протягом неогенового періоду кайнозойської ери (див. кайнозой).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дріопітек — дріопіте́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дріопітек — -а, ч. Рід викопних людиноподібних мавп, що існували протягом неогенового періоду в Південній Європі, Північній Африці та Південній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дріопітек — ДРІОПІТЕ́К, а, ч., палеонт. Рід викопних людиноподібних мавп. Дріопітеки жили в ранню міоценову епоху і вже у ті далекі від нас часи не були єдиними представниками цього типу високорозвинених тварин (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- дріопітек — ДРІОПІТЕ́К, а, чол. Рід викопних людиноподібних мавп, що існували протягом неогенового періоду в Південній Європі, Північній Африці і Південній Азії. Людина і сучасні вищі мавпи колись мали спільного предка. Словник української мови в 11 томах