1. Словник української мови у 20 томах

дріопітек

ДРІОПІТЕ́К, а, ч., палеонт.

Рід викопних людиноподібних мавп.

Дріопітеки жили в ранню міоценову епоху і вже у ті далекі від нас часи не були єдиними представниками цього типу високорозвинених тварин (з наук. літ.);

Імовірно, дріопітеки були попередниками деяких сучасних людиноподібних мавп (шимпанзе, горили) (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дріопітек — дріопіте́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дріопітек — -а, ч. Рід викопних людиноподібних мавп, що існували протягом неогенового періоду в Південній Європі, Північній Африці та Південній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дріопітек — дріопіте́к [від грец. δρυς (δρυός) – дерево і ...пітек) – підродина викопних людиноподібних мавп. Існували протягом неогенового періоду кайнозойської ери (див. кайнозой). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дріопітек — ДРІОПІТЕ́К, а, чол. Рід викопних людиноподібних мавп, що існували протягом неогенового періоду в Південній Європі, Північній Африці і Південній Азії. Людина і сучасні вищі мавпи колись мали спільного предка. Словник української мови в 11 томах