дуальний

ДУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн.

Подвійний, двоїстий.

У роботі цієї вищої школи використовується добре відомий у всьому світі дуальний принцип, який передбачає паралельне навчання в навчальному закладі та на виробництві (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуальний — дуа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дуальний — -а, -е. Подвійний, двоїстий. Дуальна позика — кредит у двох валютах. Великий тлумачний словник сучасної мови