діабет

діабе́т

(грец. διαβήτης, від διαβαίνω – проходжу)

хвороби людини, загальною ознакою яких є дуже підвищене виділення сечі;

¤ Д. цукровий виникає внаслідок порушення обміну речовин у зв’язку з недостатньою функцією підшлункової залози;

¤ Д. нецукровий – тяжке порушення водно-сольового обміну, що настає внаслідок ураження проміжного мозку та гіпофіза.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діабет — діабе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діабет — -у, ч., мед. Патологічний стан, що характеризується виділенням великих кількостей сечі і деяких хімічних речовин. Нирковий діабет — діабет, який характеризується глюкозурією за нормального вмісту цукру у крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діабет — ДІАБЕ́Т, у, ч. Назва деяких хвороб, які супроводяться виділенням дуже великої кількості сечі. Лабораторія працює над створенням препаратів, за допомогою яких можна буде досягти нормалізації обміну речовин в організмі людини... Словник української мови в 11 томах