діабет
ДІАБЕ́Т, у, ч. Назва деяких хвороб, які супроводяться виділенням дуже великої кількості сечі.
Лабораторія працює над створенням препаратів, за допомогою яких можна буде досягти нормалізації обміну речовин в організмі людини, порушеного через захворювання на діабет (Рад. Укр., 10.УІІ 1957, 3);
Споживання квасолі сприяє вуглеводному обмінові речовин і буває корисне при лікуванні діабету (Зерн. боб. культ., 1956, 121).
∆ Цукро́вий (са́харний) діабе́т — хвороба, яка супроводжується виділенням цукру в сечу і збільшенням кількості цукру в крові; цукрова (сахарна) хвороба.
Одним з найпоширеніших ендокринних захворювань є сахарний діабет, виникнення якого зв’язане з патологією підшлункової залози (Курс патології, 1956, 336).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діабет — діабе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- діабет — -у, ч., мед. Патологічний стан, що характеризується виділенням великих кількостей сечі і деяких хімічних речовин. Нирковий діабет — діабет, який характеризується глюкозурією за нормального вмісту цукру у крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діабет — діабе́т (грец. διαβήτης, від διαβαίνω – проходжу) хвороби людини, загальною ознакою яких є дуже підвищене виділення сечі; ¤ Д. цукровий виникає внаслідок порушення обміну речовин у зв’язку з недостатньою функцією підшлункової залози; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука